Назад до блогу
Наука • 8 хв читання •

Як вибрати тренера для схуднення: помилки фітнес-індустрії

Індустрія фітнесу та «правильного харчування» побудована на селекційному байасі. Більшість коучів ніколи не мали справжнього ожиріння, не переживали метаболічної адаптації й не проходили через rebound-цикли. Вони щиро вірять у свою модель — але ця модель не масштабується на більшість людей.

Селекційний байас у фітнес-коучингу

Резюме

У популярному дискурсі фітнес-коучі позиціонують схуднення як простий процес, що залежить від дисципліни та «правильних звичок». Однак довгострокові дані демонструють, що утримання ваги є рідкісним винятком, а не типовим результатом.

У цій статті розглядається, як селекційний байас, survivorship bias та генетична варіабельність формують викривлену картину «успіху» в індустрії схуднення, і чому більшість коучів помиляються не зі злого умислу, а через власну біологічну удачу.

Ключові тези

  • Фітнес-індустрія страждає від survivorship bias. [1]
  • Більшість коучів не мають досвіду справжнього ожиріння.
  • Їхній успіх часто не масштабується на інших людей. [2]
  • Генетика й біологія часто мають більший вплив, ніж «звички». [3]
  • Моралізація ваги є науково необґрунтованою. [4]

1) Селекційний байас: ви бачите не тих людей

У стрічках соцмереж ви постійно бачите історії успіху: «я схуд на 30 кг», «я змінив життя», «я просто почав їсти правильно».

Ви не бачите сотні людей, які зробили те саме — і через 2–5 років повернули вагу.

Це класичний survivorship bias: у публічному просторі залишаються лише ті, у кого випадково або біологічно вийшло. [1]

І саме ці люди стають коучами. Не тому, що вони мають універсальну формулу. А тому, що вони — рідкісний виняток.

2) Вони ніколи не мали справжнього ожиріння

Якщо уважно подивитися на бекграунд більшості фітнес-коучів, виявляється одна деталь:

  • вони були «трохи повні» в дитинстві
  • або завжди були худими
  • або мали короткий період набору ваги
  • але ніколи не жили роками в стані ожиріння

Це критично. Тому що люди без досвіду ожиріння часто не мають того самого біологічного тиску: метаболічної адаптації, set point-зсуву, хронічно підвищеного апетиту, rebound-циклів.

Вони щиро не розуміють, чому «просто менше їж» не працює для інших.

3) Генетична удача маскується під «дисципліну»

Близнюкові дослідження показують, що спадковість пояснює 40–70% варіабельності маси тіла. [3]

Це означає: частина людей від природи має нижчий апетит, вищі енерговитрати, слабшу компенсаторну відповідь на обмеження та стабільніші сигнали ситості.

Коли така людина худне, вона щиро вірить, що це результат її сили волі. Насправді це поєднання біологічної удачі й survivorship bias.

4) Чому їхні поради не масштабуються

Коуч бачить 10 клієнтів. У двох виходить. У восьми — ні.

Він робить неправильний висновок: «ці двоє молодці, решта ліниві».

Насправді групи часто відрізняються біологічно: history дієт, set point/defended weight, тиск апетиту, сила метаболічної адаптації.

Long-term evidence shows most people do not maintain weight loss. [2]

Тобто їхня модель не масштабується. Вона може працювати для меншості, але для більшості — ні.

5) Моралізація ваги — це псевдонаука

Коли коуч каже: «ти просто не стараєшся» — це не мотивація. Це наукова нісенітниця.

Hormonal and metabolic adaptations after weight loss can persist for years. [4]

Це означає: людина може робити «все правильно» — і все одно не худнути або не втримувати вагу.

Називати це «браком дисципліни» — означає ігнорувати біологію.

6) Чому вони щиро не розуміють, що коять

Більшість фітнес-коучів не є злими маніпуляторами. Вони часто:

  • мають власний успішний кейс
  • бачать кілька успішних клієнтів
  • не бачать тих, хто пішов
  • не мають біологічного контрасту

Їхній мозок робить природний висновок: «це працює, значить, це універсально». Це не зла воля. Це когнітивне викривлення.

7) Що з цим робити

Рішення не в тому, щоб «скасувати» фітнес. Рішення в тому, щоб:

  • припинити продавати універсальні формули
  • припинити моралізувати вагу
  • визнати біологічну різноманітність
  • індивідуалізувати стратегії

І перестати натякати людям, що якщо в них не виходить — значить, з ними «щось не так».

Висновки

  1. 1Фітнес-індустрія побудована на survivorship bias.
  2. 2Більшість коучів не знають, що таке справжнє ожиріння.
  3. 3Їхній успіх не масштабується.
  4. 4Генетика маскується під дисципліну.
  5. 5Моралізація ваги — псевдонаука.

Практичні висновки (не медична порада)

  • Якщо поради коучів не працюють — проблема не у вас.
  • Порівнювати себе з ними — методологічна помилка.
  • Універсальних стратегій не існує.
  • Індивідуалізація — єдина науково коректна модель.
Дисклеймер: Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела

  1. 1 Ioannidis JPA. (2005). Why most published research findings are false. PLOS Medicine, 2(8): e124. doi:10.1371/journal.pmed.0020124. PubMed
  2. 2 Mann T, Tomiyama AJ, Westling E, et al. (2007). Medicare's search for effective obesity treatments: Diets are not the answer. American Psychologist, 62(3):220–233. doi:10.1037/0003-066X.62.3.220. PubMed
  3. 3 Wardle J, Carnell S, Haworth CMA, Plomin R. (2008). Evidence for a strong genetic influence on childhood adiposity. International Journal of Obesity, 32:398–404. doi:10.1038/sj.ijo.0803724. PubMed
  4. 4 Fothergill E, Guo J, Howard L, et al. (2016). Persistent metabolic adaptation 6 years after “The Biggest Loser” competition. Obesity, 24(8):1612–1619. doi:10.1002/oby.21538. PubMed
Наступний крок
Перестаньте порівнювати себе з винятками
Будуйте стратегію під свою біологію, а не під чужий “highlight reel”.
Почати безкоштовно Назад до блогу